В Україні за оцінкою на 1 листопада 2003р.проживало 47690,4 тис.осіб.За січень–жовтень п.р. скорочення чисельності населення становило 313,1  тис. осіб. В загальному зменшенні населення частка природного ско­ро­чен­ня склала 93,1% (291,5 тис.), а міграційного, відповідно, 6,9% (21,6 тис. осіб). 

Природний рух населення  порівняно з відповідним періодом  минулого року характеризується такими даними:

 

	Всього, тис.		Січень–жовтень 2003р. у % до січня–жовтня 2002р.	На 1000 осіб 1
	січень–жовтень 2003р.	січень–жовтень 2002р.		січень–жовтень 2003р.	січень– жовтень 2002р.
Кількість народжених	342,9	325,9	105,2	8,6	8,1
Кількість померлих	634,4	619,7	102,4	15,9	15,4
у т.ч. дітей віком до
1 року	3193 2	34112	93,6	9,6 3	10,8 3
Природне скорочення
населення	291,5	293,8	99,2	7,3	7,3
Кількість шлюбів	284,4	266,9	106,6	7,1	6,7
Кількість розлучень	144,9	153,7	94,3	3,6	3,8

          Природне скорочення населення упродовж січня–жовтня п.р. спостерігалось в усіх регіонах країни. Найбільший його рівень був зареєстрований у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Луганській  областях (понад 10,5 осіб на 1000 жителів). Порівняно незначним показник природного скорочення був у Закарпатській, Рівненській областях, м.Києві, Івано-Франківській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях (0,1 – 3,7 особи на 1000 жителів). Інтенсивність природного скорочення у сільській місцевості в 1,7  раза вища, ніж у міських поселеннях (10,3‰  проти 5,9‰).

          Порівняно з відповідним періодом минулого року обсяг природного скорочення населення зменшився на 2,3 тис. осіб або на 0,8%. Це сталося завдяки зростанню числа народжених на 17 тис. осіб (5,2%), незважаючи на  зростання кількості померлих – на 14,7 тис. (2,4%).       

Порівняно з січнем–жовтнем минулого року показник загальної народжуваності зріс з 8,1‰ до 8,6‰, а у деяких регіонах він підвищився ще більше: у Миколаївській області – з 8,0‰ до 9,0‰, м.Києві – з 8,1‰ до 8,8‰, у Донецькій – з 6,5‰ до 7,1‰ та Київській  – з 7,7‰ до 8,3‰ областях.

          Рівень народжуваності характеризувався значними відмінностями по окремих регіонах.

Кількість народжених на 1000 жителів	Регіони за відповідними показниками народжуваності
8,6	Україна
До 7,5	Донецька, Луганська, Сумська, Чернігівська
7,5 – 8,6	Полтавська, Харківська, Черкаська, Запорізька, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська
8,7 – 9,8	Вінницька, Автономна Республіка Крим, Севастополь (міськрада), м.Київ, Хмельницька, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Тернопільська, Житомирська, Львівська
Понад 9,8	Чернівецька, Івано–Франківська, Волинська, Закарпатська, Рівненська

 

            У сільській місцевості народжуваність традиційно залишається вищою, ніж у міських поселеннях – відповідно 9,2‰ і  8,3‰.

                У січні–жовтні п.р.  смертність в Україні порівняно з відповідним періодом минулого року зросла з 15,4 до 15,9 померлих на 1000 жителів.Найвищі рівні смертності спостерігались у регіонах з високою питомою вагою населення похилого віку – Чернігівській (20,3‰), Полтавській (18,6‰), Сумській (18,4‰) та Кіровоградській (18,1‰) областях, найнижчі – у регіонах з “молодою” віковою структурою населення:  

         

Кількість померлих (на 1000 жителів)	Регіони за відповідними показниками смертності
15,9	Україна
До 14,2	м.Київ, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Севастополь (міськрада)
14,2 – 15,9	Волинська, Тернопільська, Автономна Республіка Крим, Херсонська
16,0 – 17,7	Одеська, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Дніпропетровська, Хмельницька, Вінницька, Київська, Донецька, Житомирська, Луганська, Черкаська,
Понад 17,7	Кіровоградська, Сумська, Полтавська, Чернігівська

 

Рівень смертності у сільській місцевості був в 1,4 раза вище, ніж у  міських поселеннях (відповідно 19,5‰   і  14,2‰).

В загальній кількості померлих у січні–жовтні  п.р. померлі від хвороб системи кровообігу склали 62,6%, від новоутворень – 12,3%, від нещасних випадків, отруєнь та травм – 9,2%, від хвороб органів дихання – 4,0%, від хвороб органів травлення ­ –  3,2%, від інфекційних та паразитарних хвороб – 1,8%.

Порівняно з січнем–жовтнем 2002р. кількість померлих зросла від інфекційних та паразитарних хвороб (на 9,8%, у тому числі від СНІДу – в 1,6 раза), хвороб органів травлення  (на 6,3% ) та хвороб системи кровообігу (на 4,4%). Зменшується кількість померлих від нещасних випадків (на 4,9%), хвороб органів дихання (на 4,3%), а також від новоутворень (на 2,3%).

Упродовж січня–жовтня  2003р. померло 3193 дитини віком до 1 року проти 3411 у такому ж періоді минулого року. Найвищий рівень дитячої смертності був зареєстрований у Запорізькій (12,5 померлих на 1000 народжених), Донецькій (11,4), Луганській (11,3), Херсонській (11,2) та Кіровоградській  (11,1) областях. Основними причинами смерті немовлят залишаються стани, які виникають у перинатальному періоді (40,4% померлих), вроджені аномалії (28,4%), нещасні випадки, отруєння та травми (8,2%).

У січні–жовтні п.р. порівняно з відповідним періодом минулого року зареєстровано збільшення числа шлюбів на 17,5 тис. (на 6,6%) і зменшення кількості розлучень на 8,8 тис. (на 5,7%).

Міграційний рух населення порівняно з січнем–жовтнем минулого року характеризується такими даними:

	Всього, тис.		Січень–жовтень 2003р. у % до січня–жовтня 2002р.	На 1000 осіб [1]
	січень–жовтень 2003р.	січень–жовтень 2002р.		січень–жовтень 2003р.	січень–жовтень 2002р.
Всі потоки міграції
число прибулих	612,6	616,4	99,4	15,4	15,4
число вибулих	634,2	645,9	98,2	15,9	16,1
міграційне скорочення	21,6	29,5	73,2	0,5	0,7
Внутрішня міграція
число прибулих	580,7	582,0	99,8	14,6	14,5
число вибулих	580,7	582,0	99,8	14,6	14,5
міграційне скорочення	х	х	х	х	х
Зовнішня міграція
число прибулих	31,9	34,4	92,7	0,8	0,9
число вибулих	53,5	63,9	83,7	1,3	1,6
міграційне скорочення	21,6	29,5	73,2	0,5	0,7

 

 У поточному році дещо уповільнилась міграційна активність населення порівняно  з  минулим.  Значне  зменшення  (з 29,5 до 21,6 тис.)  міграційного скорочення населення  відбулось  за рахунок зниження (з 63,9 до 53,5 тис.) числа вибулих за межі країни. Разом з цим відбулось зменшення і кількості прибулих в Україну (з 34,4 тис. до 31,9 тис.).

Серед прибулих 85,1% становили іммігранти з  країн СНД, а серед вибулих 63,5% виїхало до країн СНД, решта (36,5%) – до країн далекого зарубіжжя.

---

1 Показники наводяться у перерахунку за рік.

2 Осіб.

3 На 1000 народжених.