За дев'ять місяців п.р. чисельність населення зменшилася на 283,4 тис. осіб, при цьому обсяг природного скорочення становив 264,2, а міграційного – 19,2 тис.Природне скорочення спричинило 93,2% загального зменшення населення, тоді як міграційне – лише 6,8%.

Природний рух населення України у січні–вересні п.р. характеризувався такими даними:

Природне скорочення населення у січні–вересні п.р. зафіксовано в усіх регіонах. Порівняно з відповідним періодом 2002р. його обсяг збільшився на 0,6 тис. осіб (на 0,2%). Інтенсивність природного скорочення у розрахунку на 1000 осіб також зросла (з 7,3‰ до 7,4‰). Рівень цього показника був найбільший у Донецькій, Луганській, Полтавській, Сумській і Чернігівській областях (10,1 – 13,2 осіб на 1000 жителів), і найменший – у Закарпатській, Рівненській областях, м.Києві, Івано-Франківській і Волинській областях (0,4 – 3,3 особи на 1000 жителів). У міських поселеннях він майже удвічі менший, ніж у сільській місцевості (5,9‰ проти 10,4‰).

Слід зазначити, що зростання природного скорочення у звітному періоді стримувалося збільшенням числа народжених. Протягом січня–вересня п.р. дітей народилося на 16,1 тис. (або на 5,6%) більше, ніж у січні–вересні минулого року. Кількість народжених збільшилася у 26 регіонах, найбільш значний приріст був у Донецькій (9,3%), Миколаївській (11,8%) областях та у м.Києві (12,0%). Лише у Він­ниць­кій області число народжених зменшилося (на 1 дитину).

Інтенсивність народжуваності за цей період зросла в цілому з 8,0 до 8,5‰. У деяких регіонах зростання було ще значнішим: у Миколаївській

¹Показники наводяться у перерахунку за рік.

² Осіб.

³ На 1000 народжених.

області – з 8,0‰ до 9,0‰, м.Києві – з 7,9‰ до 8,8‰, Автономній Республіці Крим – з 7,9‰ до 8,6‰. За рівнем народжуваності у січні–вересні п.р. регіони України розподілялись таким чином:

Найвищий рівень народжуваності зафіксований у Рівненській області (11,8‰), а найнижчий – у Луганській області (7,0‰). Народжуваність у сільській місцевості залишається дещо більшою, ніж в міських поселеннях (9,1‰ проти 8,3‰).

Природне скорочення населення зростає насам­пе­ред через підвищення кількості померлих. У січні–вересні п.р. померлих було на 16,7 тис. осіб (на 3,0%) більше, ніж у відповідному періоді 2002р.Ця тенденція спостерігалася у 26 ре­гі­о­нах:кількість померлих зросла від 0,3% на території Севастопольської міськради до 6,8% у Чернівецькій області. Лише у Херсонській області померлих булона 0,7% менше порівняно з січнем–вереснем минулого року.

Інтенсивність смертності в Україні підвищилась з 15,3‰ у січні–вересні 2002р. до 15,9‰ у січні–вересні п.р. і за регіонами характеризується такими даними:

Найвищий рівень смертності зареєстровано у Чернігівській області (20,4‰), а найнижчий – у м.Києві (10,6‰). Смертність сільських жителів значно більша (19,5‰), ніж міських (14,2‰).

У січні-вересні п.р. проти січня-вересня 2002р. зросла кількість померлих від інфекційних та паразитарних хвороб (на 10,2%, з них від СНІДу – на 58,2%), хвороб системи кро­во­обігу (на 5,2%), хво­роб органів травлення (на 6,9%). У той же час змен­ши­лась кількість по­мерлих від нещасних випадків, вбивств, само­губств та інших зов­ніш­ніх дій (на 4,4%, з них від отруєнь алкоголем – на 8,4%, вбивств – на 6,3%, самогубств – на 2,7%), хвороб органів дихання (на 3,1%), новоутворень (на 2,4%).

Серед загального числа померлих найбільшу частку посідають померлі від хвороб системи кровообігу (62,7%), новоутворень (12,2%), нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій (9,2%).

Рівень смертності новонароджених в цілому зменшується. Протягом січня–вересня п.р. на 1000 народжених припадало 9,7 померлих дітей віком до 1 року проти 10,6 у такому ж періоді минулого року. Найвища смертність дітей цієї вікової групи зафіксована у Запорізькій області (12,4‰), найменша у Хмельницькій області (7,0‰).

У січні–вересні п.р. спостерігалося зростання кількості шлюбів. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх зареєстровано на 8,9 тис. більше (на 3,8%), інтенсивність вступу до шлюбу становила 6,7 ви­пад­ків на 1000 жителів. Частота одружень була найбільшою на території Се­вастопольської міськради (9,2‰), а найменшою в Автономній Рес­пуб­лі­ці Крим, Кіровоградській, Одеській та Чернігівській областях (по 6,1‰).

Водночас у січні–вересні 2003р. спостерігалося зменшення кількості розлучень на 8,8 тис. (на 6,4%).

З початку 2003р. міграційне скорочення населення склало 19,2 тис. осіб, що на 7,4 тис. (на 27,8%) менше, ніж у січні-вересні минулого року:

¹Показники наводяться у перерахунку за рік.

Зменшення міграційного відпливу пояснюється, насамперед, зменшенням кількості вибулих за межі України (з 57,2 до 47,7 тис. осіб). Серед вибулих переважну більшість (63,5%) становили ті, хто виїжджав до країн СНД. Серед прибулих в Україну іммігранти з країн СНД становили 85,9%.

Станом на 1 жовтня п.р. cтатус біженців отримали 2920 осіб, з них колишніх жителів Афганістану - 1551 (53,1%), Вірменії - 243 (8,3%), Азербайджану - 236 (8,1%), Росії - 220 (7,5%), Конго - 119 (4,1%), Грузії - 101 (3,5%).

Міграційне скорочення населення упродовж січня–вересня п.р. зафіксовано у 21 регіоні. Його рівень був найбільшим у Херсонській (2,2‰), Луганській (2,8‰) та Кіровоградській (3,1‰) областях при середньодержавному значенні 0,5‰. Поряд з цим, у 6 регіонах спостерігався міграційний приріст населення. Найбільш інтенсивне зростання зафіксоване у Черкаській (1,3‰), Київській (1,9‰) областях, м.Києві (2,6‰) та на території Севастопольської міськради (4,5‰).