/ Новини / Кількість населення України за оцінкою на 1 вересня 2003р. становила 47745,7 тисяч осіб. і упродовж січня–серпня п.р. скоротилась на 257,8 тис. осіб.
Кількість населення
України за оцінкою на 1 вересня 2003р. становила 47745,7 тисяч осіб.
і упродовж січня–серпня п.р. скоротилась на 257,8 тис. осіб. В
загальному скороченні населення частка природного скорочення склала майже 94%
(241,6 тис. осіб), а міграційного, відповідно, 6% (16,2 тис.).
Природний рух
населення порівняно з відповідним
періодом минулого року характеризується
такими даними:
|
Всього,
тис. |
Січень–серпень
2003р. у % до січня–серпня
2002р. |
На 1000 осіб [1]
|
січень–серпень
2003р. |
січень–серпень
2002р. |
січень–серпень
2003р. |
січень–
серпень 2002р. |
Кількість народжених |
270,1 |
257,0 |
105,1 |
8,5 |
8,0 |
Кількість
померлих |
511,7 |
498,9 |
102,6 |
16,1 |
15,5 |
у т.ч. дітей віком до |
|
|
|
|
|
1 року |
2541 [2] |
2725 [2] |
93,2 |
9,6 [3] |
10,8 [3] |
Природне скорочення |
|
|
|
|
|
населення |
241,6 |
241,9 |
99,9 |
7,6 |
7,5 |
Кількість шлюбів |
195,4 |
190,9 |
102,4 |
6,1 |
5,9 |
Кількість розлучень |
113,2 |
123,2 |
91,9 |
3,6 |
3,8 |
Природне скорочення населення упродовж січня–серпня п.р.
спостерігалось в усіх регіонах країни. Найбільший його рівень був
зареєстрований у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Луганській областях (понад 10,5 осіб на 1000 жителів).
Порівняно незначним показник природного скорочення був у Закарпатській області,
м.Києві, Рівненській, Івано-Франківській, Волинській та Львівській областях
(0,7 – 3,9 особи на 1000 жителів). Інтенсивність природного скорочення у
сільській місцевості в 1,8 раза вища,
ніж у міських поселеннях (10,8‰ проти
6,1‰).
Порівняно з відповідним періодом минулого року розмір
природного скорочення населення майже не змінився (в абсолютному виразі він
зменшився на 0,3 тис. осіб, а у розрахунку на 1000 жителів – зріс на 0,1п.п.).
Незмінним природне скорочення зареєстровано завдяки тому, що зростання числа
народжених (на 13,1 тис. осіб або на 5,1%) перекриває підвищення кількості померлих (на 12,8 тис. або на 2,6%).
Порівняно
з січнем–серпнем минулого року показник
загальної народжуваності зріс з 8,0‰ до 8,5‰, а в ряді регіонів він підвищився
ще більше: у Миколаївській області – з 8,0‰ до 8,9‰, м.Києві – з 7,9‰ до
8,7‰, в Автономній Республіці Крим – з 7,8‰ до 8,5‰, Київській області – з 7,6‰ до 8,2‰, Донецькій та Луганській областях – з 6,4‰ до 7,0‰.
Рівень
народжуваності характеризувався значними відмінностями по окремих регіонах.
Кількість народжених на 1000 жителів |
Регіони за відповідними показниками народжуваності |
8,5 |
Україна |
До 7,5 |
Донецька, Луганська,
Сумська, Чернігівська, Полтавська |
7,5 – 8,5 |
Харківська, Черкаська,
Запорізька, Дніпропетровська, Київська, Кіровоградська, Автономна Республіка
Крим, Севастополь (міськрада) |
8,6 – 9,6 |
Вінницька, м.Київ,
Херсонська, Хмельницька, Миколаївська, Одеська, Житомирська, Тернопільська, Львівська |
Понад 9,6 |
Чернівецька,
Івано–Франківська, Волинська, Закарпатська, Рівненська |
У сільській місцевості народжуваність традиційно
залишається вищою, ніж у міських поселеннях – відповідно 9,0‰ і 8,2‰.
У
січні–серпні п.р. смертність в Україні
порівняно з відповідним періодом минулого року зросла з 15,5 до 16,1 померлих на 1000 жителів.Найвищі рівні смертності спостерігались у регіонах з
високою питомою вагою населення похилого віку – Чернігівській (20,5‰),
Полтавській (18,7‰), Сумській (18,5‰) та Кіровоградській (18,3‰) областях,
найнижчі – у регіонах з “молодою” віковою структурою населення:
Кількість померлих (на 1000
жителів) |
Регіони за
відповідними показниками
смертності |
16,1 |
Україна |
До 14,2 |
м.Київ, Закарпатська,
Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Севастополь
(міськрада) |
14,2 – 16,1 |
Волинська,
Тернопільська, Автономна Республіка Крим, Херсонська |
16,2 – 18,1 |
Одеська, Харківська,
Запорізька, Хмельницька, Дніпропетровська, Миколаївська, Вінницька, Київська,
Донецька, Житомирська, Луганська, Черкаська |
Понад 18,1 |
Кіровоградська,
Сумська, Полтавська, Чернігівська |
Рівень
смертності у сільській місцевості був в 1,4 раза вище, ніж у міських поселеннях (відповідно 19,8‰ і
14,3‰).
В
загальній кількості померлих у січні–серпні
п.р. 62,9% склали померлі від хвороб системи кровообігу, 12,1% – від
новоутворень, 9,2% – від нещасних випадків, отруєнь та травм, 4,0% – від хвороб
органів дихання, 3,1% – від хвороб органів травлення, 1,8% – від інфекційних
та паразитарних хвороб.
Порівняно
з січнем–серпнем 2002р. кількість померлих зросла від інфекційних та
паразитарних хвороб (на 10,7%, у тому числі від СНІДу – в 1,5 раза), хвороб
органів травлення (на 5,7% ) та хвороб
системи кровообігу (на 4,7%). Зменшується кількість померлих від нещасних
випадків (на 5,0%), хвороб органів дихання (на 3,2%), а також від новоутворень
(на 2,7%).
Упродовж
січня–серпня 2003р. померло 2541 дитина
віком до 1 року проти 2725 у такому ж періоді минулого року. Найвищий рівень
дитячої смертності був зареєстрований у Запорізькій (11,8 померлих на 1000
народжених), Херсонській (11,4), Донецькій та Луганській (по 11,3) областях. Основними причинами
смерті немовлят залишаються стани, які виникають у перинатальному періоді
(40,9% померлих), вроджені аномалії (28,1%), нещасні випадки, отруєння та
травми (8,4%).
У січні–серпні п.р. порівняно з
відповідним періодом минулого року зареєстровано збільшення числа шлюбів на 4,5
тис. (на 2,4%) і зменшення кількості розлучень на 10,0 тис. (на 8,1%).
Міграційний
рух населення порівняно з січнем–серпнем минулого року характеризується такими
даними:
|
Всього,
тис. |
Січень–серпень
2003р. у % до січня–серпня 2002р. |
На
1000 осіб [1] |
січень–серпень
2003р. |
січень–серпень
2002р. |
січень–серпень
2003р. |
січень–серпень
2002р. |
Всі
потоки міграції |
число прибулих |
429,5 |
430,3 |
99,8 |
13,5 |
13,4 |
число вибулих |
445,7 |
453,4 |
98,3 |
14,0 |
14,1 |
міграційне скорочення |
16,2 |
23,1 |
70,1 |
0,5 |
0,7 |
Внутрішня міграція |
число прибулих |
403,7 |
403,0 |
100,2 |
12,7 |
12,6 |
число вибулих |
403,7 |
403,0 |
100,2 |
12,7 |
12,6 |
міграційне скорочення |
х |
х |
х |
х |
х |
Зовнішня
міграція |
число прибулих |
25,8 |
27,3 |
94,5 |
0,8 |
0,8 |
число вибулих |
42,0 |
50,4 |
83,3 |
1,3 |
1,5 |
міграційне скорочення |
16,2 |
23,1 |
70,1 |
0,5 |
0,7 |
Значне
зменшення (з 23,1 до 16,2 тис.) міграційного скорочення населення порівняно з аналогічним періодом минулого
року відбулось за рахунок зниження (з
50,4 до 42,0 тис.) числа вибулих за межі країни. Разом з цим відбулось
зменшення і кількості прибулих в Україну (з 27,3 тис. до 25,8 тис.).
Серед
прибулих 85,7% становили іммігранти з
країн СНД, а серед вибулих 63,3% виїхало до країн СНД, решта (36,7%) –
до країн далекого зарубіжжя.
[1] Показники наводяться у перерахунку за рік.
[2] Осіб.
[3] На 1000 народжених.
|