Згідно з порівняно стійкими традиціями шлюбно-сімейної ментальності, населення України проживає переважно сім’ями, а статеві стосунки регулюються здебільшого юридично оформленим шлюбом. В результаті шлюбно-сімейний склад населення є важливим елементом соціальної структури суспільства, устоїв життя та насамперед демоекономічною і соціально-демографічною "базою" відтворення населення, людського розвитку тощо.
Шлюбно-сімейній структурі населення та процесам її формування властиві підвищена спадковість у часі та посилене реагування на соціально-економічні перетворення. Дані Всеукраїнського перепису населення 2001 р. у порівнянні з даними перепису 1989 р. дозволяють дослідити ті зміни, які відбулися у шлюбній та сімейній структурах у період ринкової трансформації українського суспільства. Зокрема, більш повно з’ясувати масштаби впливу труднощів перехідного періоду та прояви соціально-економічної і демографічної кризи. Самостійного значення набув вплив становлення нового типу шлюбу та сім’ї, матримоніальної поведінки.
Соціально орієнтована ринкова економіка посилює переорієнтації на сім’ю у всіх ланках суспільного відтворення і насамперед щодо відтворення населення. Змінюється структура матеріального забезпечення відтворення населення. Воно все більшою мірою перекладається на доходи від особистої праці і на сім’ю. Зростає роль доходів батьків, сім’ї у життєзабезпеченні і вихованні дітей, їх оздоровленні, отриманні освіти і фаху тощо. Отже, відбуваються переорієнтації на самозабезпечення сім’ї на трудовій основі. Крім того, домашнє підсобне господарство, сімейна виробнича кооперація, самозайнятість у малому і середньому бізнесі, а також шлюбно-родинні обміни доходами і послугами сприяють виживанню населення, збереженню здоров’я людей. Підсилилось значення захисної функції шлюбу та сім’ї. Вона виконує роль своєрідного амортизатора, "буфера", який полегшує адаптацію до нових умов та пом’якшує напругу у суспільстві і сім’ї. Проте переорієнтації на самозабезпечення збільшують "демографічне навантаження" на доходи сімей. В результаті в умовах малозабезпеченості зазнає ушкоджень демографічний потенціал шлюбно-сімейної структури населення, його формування та реалізація. Деформації та несприятливі структурні зрушення, яких зазнали шлюбна і сімейна структури українського населення у перехідний період, потребують самостійного розгляду. Для його здійснення застосовуються методи порівняльного аналізу результатів переписів населення, за даними яких вивчаються зміни шлюбно-сімейного складу за різних соціально-економічних умов в Україні.