3.2.8. Приймання матеріалів перепису населення
Приймання матеріалів перепису населення здійснювалося поетапно. Документація
передавалася від обліковця до інструктора-контролера, від інструктора-контролера
до завідувача переписним відділом або його помічника. З переписного відділу
матеріали перепису населення надходили до районного (міського) відділу статистики, а потім
до територіальних управлінь статистики. На кожному етапі проводилася їх
перевірка, звірялися підрахунки даних по зведених формах, уточнювалися та
виправлялися розбіжності, аналізувалися та узагальнювалися подані зауваження й
пропозиції щодо організації опитування населення, здійснення контрольних заходів
та порядку заповнення й передачі переписної документації.
Обліковець перед здачею матеріалів перепису населення інструктору-контролеру, у
спеціально відведений день, повинен був ще раз ретельно переглянути всю
заповнену переписну документацію (списки проживаючих у приміщенні, переписні
листи, зведену відомість по лічильній дільниці, контрольні бланки тощо) для
того, щоб усунути можливі недоробки і виправити помилкові записи, а також
заповнити у своїй записній книжці розділ "Зауваження і пропозиції обліковця".
Обліковець підбирав обкладинки (форми 3) з підкладеними до них списками
проживаючих та переписними листами за порядком їх номерів по лічильній дільниці
і вкладав у портфель. Перед першою обкладинкою в портфель вкладався супровідний
лист. До кишені портфеля вкладалися заповнені контрольні бланки, які було
пронумеровано в межах лічильної дільниці, зведена відомість по лічильній
дільниці, записна книжка обліковця і всі допоміжні матеріали, одержані
обліковцем від інструктора-контролера. Невикористані і зіпсовані бланки
переписних форм здавалися інструктору-контролеру за підрахунком. У встановлений
інструктором-контролером день, але не пізніше 20 грудня 2001 року, обліковець
повинен був з’явитися до інструкторської дільниці для особистої здачі
інструктору-контролеру матеріалів перепису населення і участі у контрольному
обході.
Інструктор-контролер в міру закінчення перепису, але не пізніше 20 грудня 2001
року, повинен був прийняти від обліковців матеріали перепису населення, а саме:
- перевірити шляхом зіставлення даних таблиць 1 і 2 записної книжки обліковця з
даними зведеної відомості по лічильній дільниці, чи в усіх приміщеннях лічильної
дільниці проведено перепис населення;
- підрахувати і звірити зі зведеною відомістю по лічильній дільниці число
заповнених обкладинок (форм 3), переписних листів, контрольних бланків і виданих
населенню довідок про проходження перепису;
- звірити число осіб, записаних на лицьовій стороні обкладинки (форми 3), з
числом осіб, внесених у переписні листи по цьому приміщенню, а також з
чисельністю населення, що вказана у зведеній відомості;
- перевірити правильність підрахунку підсумків у зведеній відомості по лічильній
дільниці;
- зіставити чисельність населення, записану у зведеній відомості по кожному
будинку або приміщенню, з чисельністю населення, вказаною у графі 4 таблиці 2
записної книжки обліковця. У випадку розходжень з’ясувати їх причину і внести
відповідні виправлення;
- перевірити правильність заповнення супровідних листів (форма 10);
- перевірити в портфелях (папках) наявність і правильність комплектування
матеріалів перепису і прийняти їх за підрахунком разом з невикористаними і
зіпсованими документами.
В установлений завідувачем переписним відділом строк, але не пізніше 24 грудня
2001 року, інструктор-контролер повинен був представити йому підсумки перепису з
урахуванням контрольного обходу, заповнити в своїй записній книжці розділ
"Зауваження і пропозиції інструктора-контролера", скласти звіт і передати
невикористані і зіпсовані форми переписної документації.
Завідувач переписним відділом і його помічник до 1 січня 2002 року повинні були
здати начальнику районного (міського) відділу статистики всі матеріали перепису
населення, прийняті від інструкторів-контролерів, скласти зведену відомість по
переписному відділу (форма 8) і додаток до форми 8; представити всі допоміжні
матеріали (плани, карти, списки), а також бланки невикористаної та зіпсованої
переписної документації; підготувати звіт і подати зауваження і пропозиції щодо
організації і проведення перепису населення.
Начальники районних (міських) відділів статистики від завідувачів переписними
відділами та їх помічників повинні були прийняти вкладені за встановленим
порядком у портфелі або папки такі матеріали: форми 3 (обкладинка) по кожному
приміщенню разом із списками проживаючих у приміщенні домогосподарств (форма 1)
з відповідною підкладкою до кожної форми 1 переписних листів (форма 2С);
контрольні бланки (форма 4); супровідні листи (форма 10); записні книжки
обліковців (форма 11), інструкторів-контролерів (форма 12); зведені відомості по
лічильних дільницях (форма 6), по інструкторських дільницях (форма 7), по
переписному відділу (форма 8) з додатками до форм 6 і 8; звіти
інструкторів-контролерів і завідувача переписним відділом (форми 14 і 15); усі
допоміжні матеріали перепису населення – списки будинків, форми оргплану,
схематичні плани міськпоселень і великих сіл, частини карти району, додатки до
форми №1-житлофонд, переліки складових частин міста і списки сільських населених
пунктів, які входять до міських (селищних) рад і сільських рад, а також
невикористану і зіпсовану переписну документацію.
У ході приймання матеріалів по кожному переписному відділу начальником районного
(міського) відділу статистики:
- з’ясовувалося чи по всіх інструкторських і лічильних дільницях представлені
матеріали. Чи всі основні населені пункти, дрібні населені пункти та окремо
розташовані будинки, які належали до основного населеного пункту, а також
лікарні, пологові будинки, санаторії, будинки відпочинку, школи-інтернати,
будинки-інтернати для осіб похилого віку та інвалідів, готелі, інші приміщення
для приїжджих тощо охоплені переписом і чи все населення в них переписане;
- по кожній лічильній дільниці вибірково перевірялася якість та повнота записів
і міток у списках проживаючих у приміщенні (форма 1) і переписних листах (форма
2С); відповідність чисельності проживаючих осіб і числа домогосподарств у формі
3 (обкладинка) кількості форм 1 і форм 2С;
- перевірялося чи правильно і чи на всі населені пункти складені супровідні
листи (форма 10), а якщо населений пункт розділено на декілька лічильних
дільниць, то чи на всі такі дільниці складені супровідні листи з підказом
“частина населеного пункту”.
- звірялися відповідні записи у зведеній відомості по переписному відділу (форма
8, гр. 4, 6-16) зі зведеними відомостями по інструкторських дільницях (форма 7,
гр. 3-14); число лічильних дільниць (гр. 3, форми 8) по кожній інструкторській
дільниці – з кількістю представлених портфелів і папок з переписними
матеріалами; перелік міськпоселень і сільських рад у гр. 2 зведеної відомості по
переписному відділу (форма 8) – зі списками міськпоселень і сільських рад району
для визначення повноти охоплення їх переписом; перелік сільських населених
пунктів у гр. 2 додатку до форми 8 – зі списками сільських населених пунктів
району. (При цьому ще перевірялося, чи всі населені пункти занесені в додаток до
форми 8). Перевірялося, чи правильно вказані назви кожного населеного пункту, а
також контролювалося, чи виділені підсумки по тих сільських населених пунктах,
які безпосередньо (або через сільські ради) входили до міської (селищної ради),
чи включені вони до зведеної відомості, складеної по сільській місцевості, і чи
зроблений відповідний запис про це у примітці на першій сторінці зведеної
відомості по міських поселеннях. Крім того, начальник районного (міського)
відділу статистики з’ясовував, чи виділені у зведених відомостях (починаючи зі
зведеної відомості по лічильній дільниці) ті населені пункти, що
адміністративно входили до однієї сільської ради, але розташовані на території
іншої сільської ради, і приєднував переписний матеріал по таких населених
пунктах до переписного матеріалу тієї сільської ради, до складу якої ці населені
пункти входили. Одночасно у зведених відомостях по відповідних лічильних та
інструкторських дільницях виправлялися підсумки і робилася відмітка, оскільки
після перепису всі дані щодо чисельності населення повинні були бути записані
таким чином, щоб у підсумках по кожній сільраді було наведено все населення, яке
проживало на підпорядкованій їй території;
- зіставлялася чисельність переписаного населення по кожній лічильній дільниці з
оцінкою чисельності населення, яка була встановлена передпереписною перевіркою
списків будинків і списків сільських населених пунктів. При виявленні значних
розбіжностей проводилися зіставлення по кожному будинку або сільському
населеному пункту, при цьому увага зверталася на підрахунок підсумків тимчасово
проживаючих і тимчасово відсутніх. У разі необхідності проводилася звірка даних
перепису із записами в поквартирних картках, домових і погосподарських книгах.
По закінченні приймання матеріалів перепису начальник районного (міського)
відділу статистики проводив контроль записів і підрахунку підсумків у зведених
відомостях по лічильних, інструкторських дільницях і переписних відділах. При
цьому:
- підраховувалося і звірялося із записами у зведених відомостях по кожній
лічильній дільниці число заповнених списків проживаючих у приміщенні, переписних
листів і записаних до них осіб. У випадку виявлення невідповідності
встановлювалися причини розбіжності і вносилися відповідні виправлення;
- підраховувалася кількість контрольних бланків (форма 4) і супровідних листів
(форма 10), складених по лічильній дільниці, і звірялася із записами у зведеній
відомості форми 6 і відповідно у зведених відомостях форми 7 і форми 8. (При
підрахунку контрольних бланків встановлювалося, чи всі бланки пронумеровані і чи
на всіх контрольних бланках заповнена адреса, де дана особа повинна бути
переписана);
- перевірялося, чи включені підсумки перепису в місцях скупчення населення
(товарні ринки) по відповідному населеному пункту.
Надалі начальник районного (міського) відділу статистики складав зведену
відомість по району (форма 9). При цьому зведені відомості складалися по кожному
адміністративному району (включаючи внутрішньоміські) і місту республіканського
(для Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, які не мали поділу на
внутрішньоміські райони.
Потім начальник районного (міського) відділу статистики підраховував підсумки по
району без урахування результатів упорядкування та перевірки контрольних бланків
внутрішньорайонної міграції (про мету й порядок проведення цієї роботи йтиметься
нижче) і складав стислу записку про проведення перепису, яку подавав разом з
матеріалами перепису населення відповідному територіальному управлінню
статистики.
У територіальних управліннях статистики для приймання матеріалів перепису
населення від районних (міських) відділів статистики створювалися групи
приймання у складі трьох працівників відділу перепису населення та спеціально
навчених працівників інших відділів управління. Кожна група несла
відповідальність за своєчасність і якість приймання матеріалів перепису.
Кількість груп, їх керівники й персональний склад, а також графік приймання
матеріалів від районів (міст) затверджувався наказом, копія якого мала бути
направлена в Держкомстат України не пізніше 10 січня 2002 року. До початку роботи працівники
вищезгаданих груп повинні були ознайомитися з організаційними планами проведення
перепису населення по районах (містах), списками населених пунктів, переліком
міськпоселень, складом окремих міських (селищних) рад, списками лікарень,
санаторіїв, будинків відпочинку, шкіл-інтернатів, готелів тощо по тих районах
(містах), від яких вони мали прийняти матеріали перепису. Приймання матеріалів
перепису населення від начальників районних (міських) відділів статистики
повинно було бути закінчене не пізніше 1 лютого 2002 року.
Встановлювався такий порядок приймання матеріалів перепису населення від
начальника районного (міського) відділу статистики:
- матеріали по району (місту) розкладалися по переписних відділах,
інструкторських і лічильних дільницях відповідно до порядку їх переписної
нумерації. Число переписних відділів, інструкторських і лічильних дільниць
звірялося з уточненими даними оргплану, що були отримані після передпереписної
перевірки. Потім портфелі і папки нумерувалися в межах району (міста).
Порядковий номер портфеля (папки) проставлявся у правому верхньому кутку на
ярлику портфеля або папки.
- приймання матеріалів у межах кожного переписного відділу проводилося по
інструкторських дільницях, при цьому перевірялося: чи по всіх лічильних
дільницях повністю представлено матеріали; чи всі населені пункти, дрібні
населені пункти і окремо розташовані будинки, які відносяться до основного
населеного пункту, лікарні, будинки відпочинку, пологові будинки, санаторії,
школи-інтернати, інтернати для осіб похилого віку, готелі, приміщення для
приїжджих тощо були охоплені переписом; чи все населення переписане і чи
правильно підрахована у зведених відомостях його чисельність (перевірялася
наявність вкладених у форму 3 (обкладинку) списків проживаючих у приміщенні і
переписних листів по кожному приміщенню по кожній лічильній дільниці; отримані
дані звірялися із записами у зведеній відомості (форма 6); підраховувалося за
переписними листами число переписаних чоловіків і жінок, з них тимчасово
відсутніх і тимчасово проживаючих. У разі розходження підсумків за переписними
листами із записами у зведеній відомості по лічильній дільниці, з’ясовувалося,
по якому будинку або населеному пункту допущена помилка, і вносилися необхідні
виправлення у форму 6. Одночасно виправлення, зроблені у формі 6, вносилися
також у зведену відомість по інструкторській дільниці (форма 7), у зведену
відомість по переписному відділу (форма 8), у додаток до форми 8 і у зведену
відомість по району (форма 9).
- здійснювалася перевірка повноти та якості заповнення списків проживаючих у
приміщенні, переписних листів, а також додатків до форм 6 і 8; правильність
арифметичного підрахунку в усіх формах зведених відомостей та інших документах.
Перевірений та прийнятий матеріал перепису вкладався в портфелі та папки по
кожній лічильній дільниці за встановленим порядком: форми 3 (обкладинки) з
вкладеними до них списками проживаючих і переписними листами підбиралися згідно
з порядком номерів приміщень. Перед першою формою 3 по кожному населеному пункту
(частині населеного пункту) вкладався супровідний лист (форма 10), а у кишеню
портфеля – зведена відомість по лічильній дільниці (форма 6) і записна книжка
обліковця (форма 11).
Усі вивірені підсумки вносилися в "Опис матеріалів Всеукраїнського перепису
населення 2001 року". Складався акт, який підписувався начальником
територіального управління статистики і начальником районного (міського) відділу
статистики, що означало закінчення робіт, пов’язаних з проведенням опитування
населення, і початок нового етапу перепису – опрацювання отриманих даних.
[ Зміст ] [ Попередня ] [ Наступна ]
|
© Державний комітет статистики України, 2004 © Інститут демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, 2004 © ТОВ "Інтелектуальні Системи ГЕО" (електронна версія), 2004
|