У сфері сімейної політики та народжуваності головною метою є формування системи особистих і суспільних цінностей, орієнтованих на сім’ю з двома дітьми, як основного осередку відтворення населення зміцненні та підвищенні її виховного потенціалу. Об’єктами безпосередньої уваги держави мають бути молоді сім’ї та сім’ї з неповнолітніми дітьми. Пріоритетними напрямами державної підтримки сім’ї мають бути:
- зростання трудових доходів, подолання бідності працюючого населення;
- реалізації конституційних гарантій встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, інших видів соціальних виплат та допомог на рівні не нижче законодавчо встановленого прожиткового мінімуму,
- розвитку кредитування на демографічні цілі, в тому числі із застосуванням механізмів податкового кредиту;
- економічне стимулювання сімей, зокрема кредитними та податковими інструментами;
- підтримки сімейного підприємництва, фермерства, інвестування у розвиток соціальної та виробничої інфраструктури села;
- розвитку житлового кредитування, передусім молодіжного, іпотеки, участі населення в пайовому будівництві і житлово-накопичувальних програмах;
- забезпечення будівництва соціального житла для громадян, які його реально потребують.
- розвитку дошкільного і позашкільного виховання і освіти, включаючи сімейні форми;
- запровадження соціального патронування та супроводу неповних, соціально неблагополучних, бідних сімей з неповнолітніми дітьми державними та громадськими структурами;
- удосконалення законодавства та механізму усиновлення дітей, які залишились без батьківського піклування; надання оперативної допомоги безпритульним дітям;
- пропаганди дітонародження, досвіду організації сімейного життя у засобах масової інформації, започаткування сучасних форм підготовки школярів, молоді до шлюбу та сім’ї;
- збагачення шлюбно-сімейних традицій, підвищення статусу материнства і батьківства у суспільстві;
- розвитку соціального сервісу в сфері обслуговування сімей, надання їм послуг і консультацій.
У сфері поліпшення здоров’я, зниження смертності та підвищення тривалості життя населення стратегічними напрямами діяльності є:
- профілактики та зниження професійної захворюваності;
- поліпшення санітарно-епідемічної, екологічної ситуації;
- зниження травмонебезпечності навколишнього середовища.
- синхронізації змін в управлінні охороною здоров’я із збільшенням обсягів її фінансування, зокрема шляхом розвитку платних медичних послуг, запровадження медичного страхування;
- переорієнтації державної системи охорони здоров’я на профілактику захворювань, насамперед хронічних, інфекційних, гінекологічних тощо;
- підвищення ролі первинної медико-санітарної допомоги, зокрема на засадах сімейної медицини;
- поліпшення репродуктивного здоров’я населення, забезпечення доступності якісної медико-генетичної, акушерської допомоги, пропаганди сучасних засобів планування сім’ї.
- формування механізму заохочення населення до ведення здорового способу життя;
- пропаганди і забезпечення рівних можливостей тривалого, здорового, повноцінного життя.
Передумовою ефективності державного регулювання міграцій є істотне зростання рівня життя та поліпшення можливостей працевлаштування економічно активного населення з отриманням заробітної плати, яка задовольняє їх потреби, на теренах України. Головними пріоритетами державної демографічної політики у цій сфері є:
- збільшення кількості міждержавних угод про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист;
- стимулювання зворотності зовнішніх трудових поїздок;
- забезпечення соціальної захищеності українських працівників за кордоном;
- створення системи інформування населення про можливості працевлаштування в інших регіонах країни;
- розвитку маятникових міграцій;
- подолання різких регіональних диспропорцій в якості життя населення;
- реалізації зваженої державної міграційної політики щодо залучення іммігрантів з інших країн;
- запобігання нелегальній міграції, зокрема транзиту нелегальних мігрантів через територію України.
У сфері подолання негативних наслідків старіння населення основними пріоритетами є:
- підвищення рівня соціального забезпечення пенсіонерів за віком;
- розвитку системи сервісу для літніх людей, включаючи облаштування житла, виробництво спеціальних продуктів харчування, організацію побуту, рекреації, дозвілля, освіти, туризму тощо;
- розвитку первинної медико-санітарної допомоги особам похилого віку, передусім одинакам;
- створення державної спеціалізованої геріатричної служби, яка матиме медико-соціальний характер;
- розвитку мережі спеціалізованих закладів для літніх людей та інвалідів.
У сфері регіонального демографічного розвитку. Розв’язання проблем демографічного розвитку на регіональному рівні виходить з необхідності реалізації двох ключових взаємопов’язаних завдань:
Основним інструментом державного впливу є принцип диференційованого надання державної підтримки регіонам, що передбачає:
Вироблення стратегій державного стимулювання демографічного розвитку регіонів виходить з необхідності координації заходів:
З огляду на обмеження фінансових ресурсів та наявність багатьох проблем у сфері демографічного розвитку необхідним є виділення пріоритетів по кожному з регіонів, обов’язкове їх узгодження з джерелами та обсягами бюджетного фінансування. Виходячи з наявної диференціації демографічної ситуації, додатковими до загальнодержавних пріоритетів завданнями демографічного розвитку окремих регіонів України є:
- Запорізької області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм; поліпшення екологічної ситуації; підвищення тривалості життя та народжуваності;
- АР Крим – вирішення проблем облаштування депортованих народів;
- Житомирської області – зниження смертності населення від хвороб органів дихання; зниження рівня безробіття;
- Волинської та Львівської областей – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон, транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів;
- Донецької області - зниження смертності населення внаслідок вбивств та зловмисних травм, нещасних випадків, отруєнь і травм; запобігання значного природного скорочення населення; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку, запобігання транзиту та перебування в Україні нелегальних мігрантів;
- Херсонської області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, вбивств та зловмисних травм, нещасних випадків, отруєнь і травм; зниження рівня безробіття;
- Закарпатської області – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон, транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів;
- Київської області – зниження смертності населення від хвороб системи кровообігу; підвищення народжуваності;
- Кіровоградської області – зниження смертності населення від хвороб органів дихання, нещасних випадків, отруєнь і травм; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку;
- Луганської області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, хвороб органів дихання, вбивств та зловмисних травм, нещасних випадків, отруєнь і травм; поліпшення екологічної ситуації; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку;
- Одеської області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень, нещасних випадків, отруєнь і травм, запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон, транзиту та перебуванню в Україні нелегальних мігрантів;
- Чернігівської області – зниження смертності населення від хвороб органів дихання;
- Чернівецької області – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон;
- Сумської області – зниження рівня безробіття та створення нових робочих місць, запобігання транзиту та перебування в Україні нелегальних мігрантів;
- Черкаської області – зниження смертності немовлят;
- Хмельницької області – зниження смертності населення від злоякісних новоутворень; розвиток мережі служб соціального сервісу та медичного обслуговування людей літнього віку;
- Тернопільської області – запобігання нелегальним трудовим поїздкам українських громадян за кордон;
Результатом цих заходів має бути поетапне зменшення рівня регіональної диференціації демографічної ситуації в Україні, створення умов, за яких регіони-донори з відносно високими рівнями економічного розвитку не втрачатимуть стимулів для забезпечення покращання демографічної ситуації.