5.5. Етапи реалізації концепції
Враховуючи складність і специфіку демографічних проблем, перспективи соціального та економічного розвитку України, реалізація частини концептуальних напрямів демографічної політики буде проводитися поетапно, а частини – впродовж усього десятиріччя. Періодизацію здійснено відповідно до Стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 роки.
I етап – 2005-2009 роки – передбачає:
- визначення переліку, розробку і прийняття необхідних законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують реалізацію Концепції;
- реформування системи оплати праці для забезпечення переходу на модель економіки з високою вартістю робочої сили;
- розробку механізму реалізації та розширення підстав застосування податкового кредиту з урахуванням всього комплексу демографічних пріоритетів; надання соціальної податкової пільги батькам у разі здобуття дитиною дошкільної освіти в сім’ї;
- розробку комплексної моделі та здійснення соціального патронування та супроводу неповних, соціально неблагополучних, бідних сімей з неповнолітніми дітьми;
- встановлення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, інших видів соціальних виплат та допомог на рівні не нижче прожиткового мінімуму;
- посилення державних гарантій щодо забезпечення медичних і соціально-гігієнічних заходів охорони материнства і дитинства;
- розробку обґрунтованої стратегії впровадження оплати медичних послуг, заснованої на принципах економічної доцільності, соціального патерналізму і прозорості; запровадження добровільного медичного страхування; перерозподіл частини обсягів медичних послуг від стаціонарних до амбулаторних закладів;
- розробку та впровадження комплексу просвітницьких програм щодо заохочення самозбережувальної (вітальної) поведінки людини;
- розробка системи працевлаштування за кордоном;
- реформування системи професійної освіти, забезпечення відповідності її структури та якості підготовки кадрів вимогам ринку праці;
- прискорення реалізації пенсійної реформи та підвищення її ефективності, сприяння створенню професійних пенсійних фондів;
- розробку і впровадження спеціалізованих технологій обслуговування літніх людей у культурно-побутових, торгівельних та інших громадських закладах, пристосування вулично-шляхової, пішохідної та вело-візкової мережі до потреб літніх людей, забезпечення доступності, зручності та безпечності перевезення осіб похилого віку муніципальним транспортом;
- перепрофілювання частини ліжкового фонду закладів охорони здоров’я у ліжковий фонд медико-соціального призначення з передачею його органам соціального захисту
населення.
- формування механізмів координації заходів та фінансового забезпечення державних цільових програм з охорони здоров’я, освіти, державної підтримки малозабезпечених сімей та сімей з дітьми, програми житлових субсидій, регулювання міграційних процесів, забезпечення молоді житлом тощо;
- законодавче врегулювання та запровадження практики укладення угод щодо регіонального розвитку між Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами;
- удосконалення Порядку перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, внесення змін до Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами.
Упродовж II етапу – 2010-2015 роки – необхідно забезпечити:
- вирішення на програмно-цільовій основі завдань державного і місцевого рівня щодо відновлення демографічного потенціалу;
- забезпечення ефективної зайнятості, підвищення рівня оплати праці із врахуванням демографічних чинників при її реформуванні;
- запровадження системи оподаткування доходів не окремої особи, а сім’ї (включаючи осіб, що перебувають під опікою);
- поетапне розширення видів та збільшення асигнувань на кредитування під демографічні цілі – на період навчання, перекваліфікації, відпустки по догляду за дитиною та хворими, у зв’язку із зміною місця проживання, а також для лікування, оздоровлення тощо;
- розробка та запровадження спеціальної програми будівництва муніципального житла для соціально вразливих верств населення;
- створення єдиного соціального законодавства відповідно до принципів і норм міжнародного права;
- забезпечення вільного доступу до якісного дошкільного виховання дітей;
- залучення приватного сектору медичних та соціальних послуг до реалізації державних і муніципальних програм на конкурсних засадах;
- запровадження загальнообов’язкового медичного страхування;
- розробку механізмів переважного розміщення іммігрантів у сільській місцевості та у малонаселених регіонах.
Напрями діяльності впродовж 2005-2015 років :
- удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з усіх напрямів державної демографічної політики, приведення їх у відповідність з нормами міжнародного права;
- підвищення ефективності заходів активної державної політики зайнятості, включаючи працевлаштування за кордоном та інтеграцію іммігрантів;
- сприяння розвитку та задоволенню потреб у кредитуванні сімейного підприємництва, фермерства на засадах доступної процентної ставки, пільгового її зниження в залежності від кількості дітей в сім’ї;
- стимулювання інвестицій у створення сучасної виробничої інфраструктури для обслуговування селянських господарств та підвищення їх ефективності, а також у докорінну перебудову соціальної інфраструктури села з метою поліпшення вікової структури сільського населення та посилення шлюбно-сімейних орієнтацій;
- збільшення обсягів та розширення можливостей житлового кредитування, передусім пільгового кредитування молодіжного житлового будівництва, надання кредитів молодим сім’ям з дітьми для облаштування побуту;
- створення інфраструктури з надання послуг сім’ям по догляду за дітьми, хворими, немічними тощо, консультацій з питань шлюбу та сім’ї, культурних центрів організації дозвілля і відпочинку сімей;
- розвиток сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, які залишились без батьківського піклування, розробка заходів та механізмів вирішення проблеми соціального сирітства;
- посилення контролю та відповідальності в сфері дотримання законодавчо встановлених норм безпеки праці, поліпшення умов праці жінок, захисту виробничого середовища, ергономічних вимог до облаштування робочих місць;
- забезпечення стабільного фінансування закладів соціальної інфраструктури і підвищення ефективності їх використання, відповідності обсягів фінансування структурі і рівню державних соціальних стандартів і гарантій при одночасному реформуванні системи управління галузями соціальної сфери та впровадженні ефективних соціальних
технологій;
- розвиток соціального страхування на принципах заохочення застрахованих осіб і роботодавців на відсутність страхових випадків;
- розробка та реалізація заходів щодо відновлення репродуктивного здоров’я населення, передусім жінок;
- забезпечення ефективної профілактики поширення інфекційних захворювань, передусім туберкульозу та ВІЛ/СНІДу, забезпечення повної та ефективної імунізації дітей та підлітків;
- відновлення практики обов’язкових періодичних медичних оглядів, масової санітарно-гігієнічної освіти населення;
- підвищення якості питної води, впровадження системи оперативного і ефективного контролю за якістю харчових продуктів;
- організація надання кваліфікованої медичної допомоги літнім громадянам, які проживають у сільській місцевості, силами сімейних лікарів, дільничних терапевтів та виїзних спеціалізованих діагностичних, консультаційних і стоматологічних бригад;
- зміцнення матеріально-технічної бази спеціалізованих закладів для літніх людей та інвалідів, виділення земельних ділянок і надання допомоги у веденні підсобного господарства, поширення практики організації сезонних (на зимовий період) інтернатів для осіб похилого віку;
- використання механізмів соціального партнерства через внесення зобов’язань з питань забезпечення підвищення рівня та якості життя населення, відтворення і розвитку трудового потенціалу, інших аспектів демографічної політики до угод усіх рівнів, що укладаються між органами державної влади, організаціями роботодавців та об’єднаннями профспілок;
- стимулювання створення неурядових організацій (громадських, благодійних, органів самоорганізації населення тощо), діяльність яких спрямована на розв’язання проблем демографічного розвитку, зокрема на регіональному рівні, координації та сприяння цій діяльності з боку органів державної влади та місцевого самоврядування, підтримки і розвитку місцевих ініціатив у цій сфері;
- забезпечення наукового супроводження державної демографічної політики, формування державної програми проведення комплексних, фундаментальних демографічних досліджень;
- створення системи моніторингу соціально-демографічної ситуації, реалізації заходів демографічної політики та відповідних, пов’язаних з ними державних цільових програм, їх впливу на демографічну ситуацію в регіонах і країні в цілому, інформаційного забезпечення демографіч них досліджень, передусім щодо репродуктивної поведінки населення та трудових міграцій.
Механізм реалізації демографічної політики має бути зорієнтованим на ринкові важелі ресурсного і організаційного забезпечення, передбачати фінансування загальних і спеціальних програм за умов поєднання коштів державних, регіональних, місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання, а також приватних, благодійних і страхових фондів.
Надзвичайно важливою є формування об’єктивної суспільної оцінки демографічних процесів. Необхідно налагодити систематичне їх висвітлення у засобах масової інформації з коментарем провідних вчених-демографів. Це дасть змогу позбавитися тенденційності, політичної забарвленості і водночас сприятиме становленню необхідних настанов – репродуктивних, вітальних, міграційних.
[ Зміст ] [ Попередня ]
|
© Державний комітет статистики України, 2004 © Інститут демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, 2004 © ТОВ "Інтелектуальні Системи ГЕО" (електронна версія), 2004
|